Виховні години

Тема: БЕЗПЕКА НА ДОРОЗІ – БЕЗПЕКА ЖИТТЯ.

Ключові слова: безпека, безпека на дорозі, людина як учасник дорожнього руху, дорога, транспортний засіб, особиста відповідальність.

Необхідне забезпечення: плакати з визначенням поняття «Безпека», плакати з правил дорожнього руху.

План заняття

Учитель: Проблема безпеки дорожнього руху виникла із появою колеса та створенням транспортних засобів, які перевозили людей та вантажі. Розкопки міста Помпеї показали, що чотири тисячі років тому вже використовувались правила дорожнього руху: збереглися дорожні знаки та дорожня розмітка. Минав час, збільшувалися швидкості, зростала кількість транспортних засобів і, разом з тим, загострювалася проблема безпеки дорожнього руху.

          Зараз у світі щорічно майже 1,3 млн людей гине у дорожніх аваріях – більше 3000 людей на день – і більш, ніж половина цих людей не пересуваються автомобілем. Ще 20-50 млн чоловік у разі аварій зазнають травм.

           Дорожньо-транспортний травматизм відноситься до числа трьох найпоширеніших причин загибелі осіб у віці від 5 до 44 років. У разі відсутності невідкладних та дієвих кроків дорожньо-транспортний травматизм стане, за прогнозами фахівців, п’ятою з найпоширеніших причин смерті в світі, яка щорічно забиратиме 2,4 млн. людських життів.

    В останні роки на дорогах України щорічно відбуваються десятки тисяч автомобільних аварій та катастроф. На автомобільному транспорті лише за рік виникає близько 40 тисяч дорожньо-транспортних подій, гине більше 6000 осіб, травмується більше 42 тисяч осіб.

            Все це дало поштовх до того, що в березні 2010 року в резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 2011-2020 рр. було оголошено Десятиліттям дій з безпеки дорожнього руху з метою стабілізації, а потім і скорочення прогнозованого рівня смертності від ДТП в усьому світі.

           Життя людини має дуже велику цінність. А безпека на дорозі – це і є, насамперед, безпека життя. Саме це твердження є темою нашого сьогоднішнього уроку.

Інтерактивна бесіда «А чи знаєте ви…»

-         Які позитивні та негативні наслідки зростання кількості автотранспорту (автомобілізації)?

Відповіді учнів:

         Автомобілізація зробила неоціненний внесок у розвиток багатьох галузей промисловості, сільського господарства, зростання товарообігу між різними територіями. Однак, водночас, зростання інтенсивності автомобільного руху, у багатьох випадках може призвести до збільшення кількості ДТП із загибеллю і травмуванням людей, пошкодженням автомобілів, руйнуванням дорожніх споруд, кризи вуличного руху у вигляді заторів на дорогах і зниження їх пропускної здатності, погіршення екологічної ситуації.

-         Скільки приблизно дітей гине на дорогах щогодини?

Відповіді учнів:

За статистикою, щогодини на дорогах світу гине 9 дітей. У тридцятьох випадках зі ста їхня загибель пов’язана з їх власною неправильною поведінкою на дорозі, а не з помилкою водія.

-         Який вид ДТП є найпоширенішим?

Відповіді учнів:

Найпоширенішим видом ДТП є наїзд на пішохода. На цей вид припадає до 50 % усіх ДТП.

-         Чому не можна розмовляти по телефону і слухати музику в навушниках, коли переходиш проїжджу частину?

Відповіді учнів:

Часто діти потрапляють в ДТП із-за того, що під час переходу вулиці розмовляють по мобільному телефону або ж слухають в навушниках музику, оскільки у цей час розсіюється їхня увага та вони не у змозі контролювати ситуацію на дорозі.

-         Які найбільш дієві засоби захисту водія і пасажирів у легковому автомобілі?

Відповіді учнів:

Підголівники в поєднанні з ременем і подушками безпеки є дієвим захистом водія і пасажирів легкових автомобілів. Кожен другий із тих, хто потрапив у ДТП і не користувався ременем безпеки, отримав серйозні травми, а четверо з п’яти, які пристебнули їх, залишилися неушкодженими.

Учитель:

-         Як ви розумієте, що таке безпека?

Відповіді учнів:

Учитель:

Безпека – це стан, при якому ніщо кому– або чому-небудь не загрожує.

-         Як ви вважаєте, хто або що може стати на заваді безпеці на дорозі?

Доповіді учнів:

1. ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

З появою автомобілів, виникло питання, як забезпечити безпеку їх руху та безпеку пішоходів. Для цього були створені правила дорожнього руху, які обов'язкові для виконання всіма учасниками дорожнього руху. Вони встановлюють єдиний порядок руху на всій території України. Виконання цих правил – запорука у збереженні свого життя на дорозі. Хто ж бере участь у дорожньому русі?

Учасник дорожнього руху – особа, яка бере безпосередньо участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.

Пішохід – особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску.

Всяка вулиця складається з проїзної частини, узбіччя та тротуару.

Проїзна частина – це елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів. Край проїзної частини – умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв тощо.

Тротуар – елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Тротуар завжди прокладають трохи вище, ніж проїзну частину. Чому? Щоб у дощову погоду з них швидше стікала вода до колодязів каналізації. А ще для того, щоб жодна машина випадково не заїхала правими колесами на тротуар і не збила перехожого.

Пішохідна доріжка – це доріжка з покриттям, яка призначена для руху пішоходів. Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правої сторони. Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися по велосипедній доріжці, тримаючись правої і не утрудняючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд по узбіччю, а у разі його відсутності – по краю проїзної частини дороги, назустріч руху транспортних засобів, щоб добре бачити автомобіль, що наближається. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в інвалідних візках без двигуна, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух по тротуарах, пішохідних чи велосипедних доріжках або узбіччях створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд.

За межами населених пунктів пішоходи, що пересуваються по узбіччю чи краю проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів.

У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи повинні вжити заходів для того, щоб чітко виділити себе на проїзній частині чи узбіччі.

Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лінії тротуарів або узбіч.

Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість та впевниться у відсутності небезпеки.

У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.

Пішоходи, які не встигли закінчити перехід, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, і можуть продовжити перехід лише тоді, коли переконаються в безпеці подальшого руху.

Особливо уважним треба бути, проходячи повз провулок чи ворота, звідки в

будь-який момент може виїхати транспорт. Переходячи вулицю, подивись ліворуч, а дійшовши до середини проїжджої частини, подивись праворуч.

Якщо вулиця з одностороннім рухом, дивись або ліворуч або праворуч, бо транспорт їде в одному напрямку. Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких перешкод пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадочних майданчиках, а де вони відсутні, на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху. На трамвайних зупинках, не обладнаних посадочними майданчиками, пішоходам дозволяється виходити на проїзну частину тільки після зупинки трамвая.

Після висадки з трамвая необхідно залишити проїзну частину не затримуючись.

У разі наближення транспортного засобу з увімкненням проблисковим маячком і спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.

Пішоходам забороняється:

- виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

- допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;

- переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлене огородження;

- затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язане із забезпеченням дорожнього руху;

- рухатися по дорозі, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

Водій – особа, яка бере участь в дорожньому русі при керуванні механічними транспортними засобами.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій має:

- перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплексність транспортного засобу, правильність розташування та кріплення вантажу;

- стежити за технічним станом транспортного засобу в дорозі;

- на автомобілях обладнаннях засобами пасивної безпеки (підголівниками, ременями безпеки тощо) користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає керуванню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам транспортних засобів оперативних і спеціальних служб та таксі;

-під час руху на мотоциклі бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб пропустити пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

 2. ПРИЧИНИ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД ТА ТРАВМАТИЗМУ

Хоч рух на вулицях регулюється, але інколи трапляються дорожньо-транспортні аварії, в результаті котрих люди отримують травми. Причинами вуличного травматизму в основному є порушення правил дорожнього руху пішоходами:

 - перехід вулиці в недозволеному місці (мета руху – до автобуса, тролейбуса, що стоїть на протилежному боці вулиці, до якого намагається встигнути пішохід, рідний дім, школа, магазин, кіоск, знайомі, товариші);

- ходіння по проїзній частині вулиці, дороги;

- гра на дорозі, тротуарі, мосту (м'яч, що викотився на дорогу тощо);

- перехід дороги на близькій відстані від автомобіля, що рухається на проїзній частині (помітивши автомобіль здалеку пішохід більше не дивиться в той бік, хоч це необхідно зробити через короткий час повторно – перша оцінка буває неточною і пішохід не може визначити час подолання автомобілем цієї відстані і починає переходити вулицю, не маючи для цього резерву часу;

- неправильна поведінка при виході із трамвая, автобуса, тролейбуса;

- неправильний обхід транспорту;

- помилкова поведінка;

- помилка при прийнятті рішення.

 Миттєво автомобіль зупинитися не може. Навіть коли водій натисне на гальма, вони спрацювали і колеса не обертаються, - автомобіль за інерцією продовжує рух. Чим більшу швидкість автомобіль набирає, чим більшу масу він має, тим довший і повільніший буде його гальмівний шлях. А якщо дорога до того ще й мокра, то шлях гальмування буде значно більший. Тому переходити дорогу перед автомобілем, що рухається, потрібно дуже обережно. Требо уважно подивитися на дорогу, і якщо автомобіль близько до вас, то краще його пропустити і тільки потім переходити дорогу.

Забороняється:

- перебігати вулицю напереріз автомобілям;

- вибігати на дорогу з-за будинків, машин, що стоять тощо.

У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний:

- негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

- увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки;

- не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають відношення до пригоди;

- вжити можливих заходів для подання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

- відвезти потерпілого до найблищого лікувального закладу своїм транспортним засобом.

Причини дорожньо-транспортних пригод можуть бути різноманітні. Це, насамперед, порушення правил дорожнього руху, технічні несправності автомобілів, перевищення швидкості руху, недостатня підготовка осіб, що керують автомобілем, повільна їх реакція. Нерідко причиною аварій і катастроф стає керування автомобілем осіб у нетверезому стані. До серйозних дорожньо-транспортних подій призводить невиконання правил перевезення небезпечних вантажів та недотримання при цьому необхідних вимог безпеки. Іншою причиною дорожніх аварій є незадовільний стан доріг. Інколи можна бачити відкриті люки, необгородженні та неосвітленні ділянки ремонтних робіт, відсутність знаків про попередження небезпеки. Все це в сукупності призводить до великих втрат.

Причинами дорожньо-транспортних подій є також відсутність дорожніх знаків або несправність сигналізації на залізничних переїздах; низький технічний стан автомобілів; перевищення швидкості руху; взаємодії водій – пішохід та інші.

Учитель:

- Яку нову інформацію ви отримали під час заняття?

- До яких висновків ви дійшли?

ЗНАТИ способи безпечної поведінки в умовах дорожнього руху;

ВІРИТИ, що ці знання допоможуть убезпечити життя;

ДІЯТИ на дорозі відповідально задля збереження власного життя та життя інших людей.

Виховна година на тему: "Ви сказали: “Добрий день!"

Мета: познайомити з історією виникнення традиційних вітань народів світу; з різними видами вітань (синонімічні вислови). Навчити правильно вітатися залежно  від ситуацій і особливостей людини, яку зустрічаєш. Виховувати ввічливість, доброту, увагу до оточуючих людей. Розвивати комунікативні навички, уміння  аналізувати  й  синтезувати матеріал.

ХІД КЛАСНОЇ ГОДИНИ

I.Бесіда на тему «Історія походження традиційних вітань у різних народів»

Слово вчителя

«Здрастуйте, діти!» — легке й звичайне вітання. А яким би було ваше здивування, якби початок був таким: «Чи їли Ви сьогодні?» або «Чи здорова Ваша худоба?» Але ж це також вітання. Саме такими фразами обмінювалися, зустрівшись одне з одним, жителі Давнього Китаю, Монголії, Єгипту. Справді, що становило основу життя монгола-кочівника за давніх часів? Його череда. Коли тварини здорові — вистачає їжі їхнім господарям, отже, все благополучно в родині. Впала худоба від хвороби або  недоїдання — і в людей голод, хвороби, смерть. Ось і виходить: побажати здоров’я рогатим годувальникам скотаря — те саме, що побажати здоров’я йому самому та його близьким. Якими тільки вітаннями не користуються люди!

Національні звичаї Японії пов’язані з безліччю поклонів. Кланяються знайомим і незнайомим: пасажирам автобусів,  покупцям,  екскурсантам. У своєму  будинку жінки  зустрічають  гостя,  стоячи  на  колінах,  а  голову кладуть на долоні, що торкаються підлоги.

Люди із  племені  масаї,  перш  ніж  привітати  одне  одного,  плюють на  руки,  а  із племені маорі —  торкаються  одне  до  одного носами. Люди на Сході,  вітаючись,  нахиляють  голову  перед  складеними  долонями, прикладають руку до чола, до  грудей  і серця.  (Діти ілюструють розповідь сценками).

Коли вітаються монголи, вони простягають обидві руки й тиснуть одне одному не долоні, а вище ліктів. Молодший повинен простягнути свої руки так, щоб вони знаходилися під руками старшого (демонстрація сценкою). Привітати — означає сказати ще й певні слова. У минулому говорили так: Тим, хто закінчував жнива: «Із двома полями пожатими, із третім засіяним!» Молотникам бажали: «По сто на день, по тисячі на тиждень». Тим, хто їсть та п’є: «Хліб і сіль» або «Чай і цукор».

Рибалку вітали: «Улов на рибу!» — «Навар з юшки!» — відповідав він.

Ввічлива людина не просто відповідала на вітання, а використовувала у відповіді спеціальну для кожного випадку етикетну форму.

Один з видів вітання — рукостискання. Такий жест виражає підвищену доброзичливість, тому обмін рукостисканнями не завжди є обов’язковим.

Запитання до учнів.  Звідки пішов звичай знімати  рукавички  перед рукостисканням?

Відповідь: З лицарських часів. Знімаючи рукавичку з правої руки, лицар показував, що він ставиться до тих, кого зустрів, доброзичливо!

Першим простягає руку старший за віком, жінка подає руку чоловікові.

Рукостискання — це коротке й енергійне  струшування  руки.  Вираз «міцний потиск руки»  —  не  означає  рукостискання,  від  якого  німіють пальці, й стає боляче. Якщо зустріч знайомих відбувається на вулиці, коли прохолодно й люди  в  рукавичках,  чоловіки  перед  рукостисканням  рукавичку  знімають обов’язково, а жінки чинять на свій розсуд, але зимову рукавичку потрібно знімати  й  жінкам.  Рука, простягнена без рукавички  —  це,  насамперед, ознака поваги до людини. Не прийняти простягнуту для потиску руку —  образити. Певну роль у вітанні відіграють і головні убори.

Запитання до учнів.  Звідки пішла традиція  знімати  шапку  при  вході до будинку?

Відповідь. Звичай виник за часів лицарів, які постійно мандрували країною, одягнені в збрую. Входячи до будинку, лицар знімав шолом, повідомляючи цим жестом хазяїнові: «Я не боюся тебе!»

У книзі «Юності чесне зерцало…» (написана за часів Петра I), яка давала різні настанови, як бути ввічливим і чемним юнаком під час зустрічі із знайомими, зазначалося: «За три кроки капелюх зняти у приємний спосіб. Капелюха тримати в руках не жалюгідно, а похвали гідно».

«Краще коли  про  когось  кажуть:  він  ввічливий,  смиренний  кавалер  і молодець, ніж коли скажуть про якогось: «він пихатий дурень». (Два учні в костюмах, зображуючи глашатаїв, зачитують укази, написані на сувоях).

Знімати чи не знімати головний убір —  зараз  залежить від пори року та й від характеру головного убору. На вулиці не знімають зимову й лижну шапки, берета,  зате піднімають капелюшок  (за  тулію), кашкета  (за кози-рок). Але, заходячи до закритого приміщення, чоловік, вітаючись, знімає будь-який головний убір.

Запитання до учнів. У яких випадках кажуть «Привіт», а в яких «Здрастуйте»?

Учні відповідають:  Багато  залежить  від  того,  з  ким  Ви  привіталися. Своїм одноліткам,  приятелям  можна  сказати  «Привіт»,  дорослим  треба говорити «Здрастуйте».

II. Обговорення сценок, які розігрують діти

Сценка 1. Зустріч двох друзів.

Два хлопчики зустрічаються одне з одним.

— Як справи, чувак? — ляскає друга по плечу перший з усієї сили.

— Будь здоровий, кабан, — відповідає другий, штовхаючи першого.

Сценка 2. Хлопчик увійшов до класу, вітається з учителем.

Продзвенів дзвоник, учитель розпочинає урок. Андрій спізнився. Входить до класу в шапці, рукавицях. Підходить до вчителя. Простягає руку в рукавиці: «Здрастуйте, Ліліє Миколаївно!»

Сценка 3. Хлопчик вітається з дівчинкою.

Микита, пробігаючи повз Наталку, смикає її за косу й кричить у вухо: «Здорова, Петрова!»

Сценки обговорюються: «Що неправильно?», «Як треба вчинити?»

ІІІ. Приклади різних ситуацій та обговорення їх з учнями

1. Ти йдеш із товаришем вулицею. Він привітався з не знайомою тобі людиною, зупинився. Чи треба привітатися й тобі?

Відповідь. Якщо твій товариш вітається з ким-небудь, варто привітатися й тобі.

2. Ви увійшли до автобусу через задні двері й побачили, що біля передніх дверей стоять ваші друзі. Чи треба привітатися з ними, а якщо треба, то як це зробити?

Відповідь. Побачивши знайомих в автобусі, у читальному залі, на другому боці вулиці, їх вітають, якщо вони Вас помітили. Кричати, звичайно, не треба. Слова заміняють жестом, посмішкою, поклоном.

3. Ви часто зустрічаєтесь із незнайомою людиною по дорозі до школи. Чи необхідно з нею вітатися?

Відповідь. Вітати людей, з якими часто зустрічаєшся (продавця в булочній,  листоношу, мешканця ізсусіднього  під’їзду, учителя, що викладає в інших класах), навіть якщо ти з ними не знайомий, треба обов’язково.

4. У шкільному коридорі розмовляють учителі. Серед них Олег побачив свого класного керівника й, проходячи поряд, чемно сказав: «Здрастуйте, Ігоре Семеновичу». Чи правильно вчинив Олег?

Відповідь. Олег повівся неввічливо.  Треба було  сказати  «Здрастуйте!» до всіх.

IV. Рефлексія (по колу) (5 хв)

Що дало кожному з Вас обговорення правил вітання?

V. Заключне слово класного керівника (на фоні мелодії «Космічна Балада» Дідьє Маруані)

По-різному відзначають люди найпростішу й найчастішу подію у своєму житті — зустріч з іншою людиною. Ухилитися від вітання чи не відповісти на нього за всіх часів і в усіх народів уважалося верхом невихованості й неповаги до оточуючих.

Адже в поклін, у короткі слова привітання вкладений дуже великий і важливий зміст: «Я тебе бачу, людино! Ти мені приємна. Знай, що я тебе поважаю й хочу, щоб і ти до мене добре ставилася. Я бажаю тобі всього найкращого: здоров’я, миру, радості, щастя». Ось що означає просте й звичайне «Здрастуйте!».

ЗДРАСТУЙТЕ!

Здрастуйте!

Вклонившись, ми одне одному сказали,

Хоча були зовсім незнайомі.

Здрастуйте!

Що особливого ми одне одному сказали?

Просто «Здрастуйте», адже більше ми нічого не сказали.

Чому ж на крапельку сонця додалося у світі?

Чому ж на крапельку щастя додалося у світі?

Чому ж на крапельку радісніше зробилося життя?

МАСЛЯНА

Мета: ознайомлення з традиціями святкування Масляної в Україні та світі, відтворити народні звичаї та обряди, формувати духовно-моральні цінності у дітей, розвивати уяву, увагу, пам`ять, вміння декламувати вірші, інсценівки, виховувати любов до рідного краю, до культури українського народу, організація дозвілля.

Обладнання: роздатковий матеріал, репродукції картин В.І. Сурикова 

«Взяття снігогового містечка», Пітера Брейгеля "Битва Масляної та Посту", 

Б.М. Кустодієва «Масляна», А.Н. Шелякіна «Масляна», аудіозаписи 

пісень «Масляна»», «Варенички», «Да ну да най», мультфільм «Масляна»

Млинці, вареники на столі, мед, сметана та варення, мультимедійна установка.

ВСТУП

Учні вітають гостей піснею «Масляна» (муз. О.Злотника - вірші О.Вратарьова)

Ой, дорослі і малята, ой, ви хлопці і дівчата,

Вас ми раді привітати, добру пісню проспівати!

Всіх запрошує на свято і широка, і багата,

Масляна! Масляна! Масляна! Масляна!

Приспів:

А вже скоро в нас весна, наче квітка чарівна.

Вже не довго до тепла - до Петра і до Павла.

Великдень в добрий час поспішає вже до нас.

А сьогодні - гай гуде! Щира масляна іде!

Гуляй, Масляна, як треба, не забудемо ми тебе

І млинці твої гречані, і вареники в сметані!

Ти співай, моя родино, щоби жито уродило.

Масляна! Масляна! Масляна! Масляна!

Приспів:

1-й учень

Не лише в Україні святкують Масляну. У Шотландії на Масляну було прийнято пекти "пісні коржі". У складені

 разом долоні насипали жменю вівсяного борошна, потім борошно 

стискали в долонях і занурювали в холодну воду, а отриману кульку випікали 

на вогнищі прямо в гарячій золі. 

2-й учень

В одному з міст Англії вже багато років проводяться змагання з бігу жінок

 із млинцями. У школах Данії в ці дні проводяться театральні вистави, концерти. 

3-й учень

А в Чехії  молоді хлопці з вимазаними сажею обличчями під музику обходять 

усе село, везучи за собою оздоблений дерев'яний брусок - "клатик". Він вішається 

кожній дівчині на шию або прив'язується до руки чи ноги. Бажаєш відкупитися - плати.

4-й учень

У Словакії під час святкування Масляної вас неодмінно посадять у 

свиняче корито і потягнуть по селу. А на даху власного будинку ви 

можете знайти фігуру солом'яне опудало.

У Вірменії Масляна називається Бун Барекендан (”Бун” означає 

“істина”, Барекендан – “добре житіє, радість життя”). За старих часів 

на Масляницю у Вірменії готували рясне пригощання, проводили 

святкові заходи, а люди бідні і незаможні були предметом загальної 

уваги і користувалися благами суспільного столу.  

Учні та гості переглядають мультфільм «Ишь ты масленица»

Вчитель:

А тепер давайте перевіримо вашу увагу, кмітливість та знання.

(Учень читає загадки)

У ці дні млинці готують,

Ігри грають, і жартують.

Вже весна „не заспана!”

Ця седмиця – (Масляна!)

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила -

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте - хто вона

Бабуся чепурна? (Зима)

Узори вишиває

Без голки і без нитки.

Улітку спочиває,

А взимку - дуже рідко. (Мороз)

Місили,місили,

Ліпили, ліпили,

А тоді - хіп

Та в окріп!

А вже на останку -

Масло та сметанку,

Хто зуміє відгадати

Того будем частувати. (Вареники).

Влітку ягід так багато. 

Їх спочатку буду рвати, 

Потім з цукром перетрем

Ось смачний і вийде  ... ( Варення )

Що на сковорідку наливають, 

Так вчетверо згинають? 

                                             (Млинці).

І поживне, і смачне,

Біле, пінне, запашне.

Залюбки малята п'ють,

Здоровенькими ростуть.  (Молоко)

Що це за пан -

З тіста жупан,

Сир у жупані,

Сам у сметані. (Вареник)

Їх любить кожен,

На сонце схожі,

Смачнющі оці

Тоненькі... (млинці).

1-й учень

В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв – "Масляна", "Сиропусний тиждень", "Пущення", "Загальниця",  "Ніжкові заговини" (люди готували холодець зі свинячих або курячих ніжок),  "Колодій" (через дерев'яну колодку, яку надягали на недружених парубків). У понеділок - в перший день - влаштовувалися загальні ігрища, накривали столи із солодкими стравами. Діти ладили ранком солом'яну ляльку - Масляну - так наряджали її в каптан і шапку.

2-й учень

На другий день, у вівторок, дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців. Тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних. На четвертий день возять опудало на колесі, співають пісень, проводять кулачні бої.

На п'ятий день зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді - і всю рідню. Зять зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу.

3-й учень

У шостий день розгульного тижня молода наречена запрошувала своїх рідних до себе. У цей день будували на ріках, ставках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його. У неділю сусіди й родичі обходили одне одного й просили пробачення за образи..

Вчитель: Головна ж страва в українців на Масляну були вареники з сиром та сметаною

4-й учень

Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше?

Є багато різних страв.

Креми, соуси, салати,

Ще - рулети та супи...

В українську теплу хату

Завітай, будь ласка, ти.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці, 

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

Це - вареники в сметані, 

Найсмачніші над усе!

Інсценування пісні «Ой мій милий вареничків хоче»

Ой, мій милий вареничків хоче,

Ой, мій милий вареничків хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й дрів же нема, милий мій, миленький,

Та й дрів же немає, голуб мій сизенький!

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай,у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й сил же нема, милий мій, миленький,

Та й сил же немає, голуб мій миленький!

Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?

Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?

Із кумой, милая, із кумой,  милая,

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Так підем же додому, милий мій, миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький!

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Вчитель: Удачу позначали: «що млинець по маслу», невдачу: «справа млинець млинцем вийшла». Про невдачливості у долі зітхали: «Кому Масниця, та суцільна, а нам Вербова та Страсна!». З приводу нездійснених надій нарікали: «Була в двору Масниця, а в будинок не зайшла». Коли життя складалося благополучно, вигукували: «Не життя, а Масляна!». Коли не було перепон до достатку або до успіху, раділи: «Без кота мишам - Масляна».Існує величезна кількість приказок та прислів'їв про Масляну, тож проявіть кмітливість і поєднайте початок та кінець приказок

Роздатковий матеріал

Як на масляному тижні                 а Масляну проводити»

 «Без млинця в стелю млинці летіли»

«На гірках покататися що й хліба не дадуть.

«Не життя, не маслена»

Вареники доведуть, Масляна, буде і Великий піст.

Не завжди котові в млинцях повалятися»

Хоч з себе все закласти, а Масляна»

1-й учень

Саме свято масляна дістався нам від стародавньої язичницької культури

 Це веселі проводи зими, коли народ наряджав опудала і спалював їх, проводжав зиму, всіляко їй при цьому допомагаючи, сам млинець символізує сонце, яке сходить все раніше і раніше, подовжуючи день, наближуючи весну і літо

2-й учень

Масниця для наших предків була до того ж і початком нового року Якщо 

Ви не знаєте, то до XIV століття Новий рік починався з березня, а по 

стародавнім прикметами, як людина зустріне Новий рік, так його весь і проживе

3-й учень

ДО СВЯТА МАСЛЯНОЇ

Прийшла масляна –

Прийшла з млинцями. 

Пригощу смачненько 

Нас із вами. 

Млинці пече круглі 

До сметани,

Щоб сонцю радіти могли 

Ми з вами.

Пригощайтесь діточки, 

Тата й мами.

Зустрічайте весну-красну 

Разом з нами.

Вчитель:

В давнину свято Масляна відбувалося на честь бога скотарства Велеса. 

Його уявляли високим сивим чоловіком, борода якого була вся в маслі. Одягнений він був у звірячі шкури. Звідси і пішов звичай «Водити козу», який супроводжувався гумористичними сценками та розіграшами.

Гумористична сценка

«На Масляну»

Герої:

Коза

Дід

Баба

Циган та Кінь

Масляна

ПЕРША ДІЯ

Коза.

-Ой, пропали тормоза 

Всі з дороги, я - Коза!

Людонькі допоможіть,

Хтось мене та зупиніть!

Ось он там казали люди:

Масляна сьогодні буде.

Я так бігла, ледь не впала,

На млинці я так чекала!

Де млинці тут видають?

А-а-а! Мабуть скоріше тут!

/підбігає до будиночку, стукає/

Ой господарі відкрийте

Та столи скоріш накрийте!

/стукає, виходить Дід/

Дід.

Що ти робиш тут Коза?

Знову здали тормоза? 

Та знайди собі роботу,

Стукотиш сюди нащо ти?

Коза.

Діду ти так не шуткуй! Масляну скоріш готуй.

/виходить баба/

Баба

Ти Коза зовсім здуріла?

Я ще й тіста не місила.

Рано свято ще збирать 

Пішли діду знову спать

Коза 

-Ме! Готуй скоріш млинці

Дід

Вранці, вранці приходи!

/Коза тікає, дід та баба йдуть за будиночок/

ДІЯ ДРУГА

Циган:

Я циган Мора з циганского хора,

Співаю басом, заїдаю ананасом.

Продаю кобилу невідомої породи, але гарної вроди

Паспорт до неї маю, і гав не хапаю.

Кобила хороша, правда не всі зуби.

Меньше їсти буде!

Трохи худенька, так зате бігти буде легенько.

Їсть мало: мішок вівса, наверх ковбаса,

Та ще кусок сала, їй завжди мало.

Вміє танцювати, людей забавляти! Ельвіра танцюй!

/циган з кобилою танцюють танок під пісню «Да ну да най»/

ДІЯ ТРЕТЯ

Масляна: 

Сонечко, Сонечко, 

Засвіти, засвіти! 

Сонечко, Сонечко,

Звесели, звесели! 

Сонечко, Сонечко, 

Весну й Літо запроси!

1-ша дівчина

Масляна, Масляна, яка ти маленька.

Якби тебе сім неділь, а Посту Їдненька.

Масляна, Масляна, яка ти ладна.

Якби тебе сім неділь, а Посту одна.

2-га дівчина

Масницю, масницю святкували

Та й холодну, люту зиму проводжали.

Закружляли в танцях, потонули в співах

Вареничками пригощали та й усіх на диво.

3-тя дівчина

Веселиться весь народ – гарне свято!

Напекла млинців чудових теща зятю,

Чекає у середу із самого рання,

Масниця, масниця! Скрізь гуляння.

Масляна: 

З Масницею вітаю

І достатку вам бажаю, 

І в хаті, і на дворі, 

У золоті і в сріблі!

Дітям про надзвичайні ситуації

Тема: Дітям про надзвичайні ситуації.
Мета: ознайомити учнів з найбільш характерними для нашої місцевості надзвичайними ситуаціями; пояснити порядок і способи оповіщення населення і дати уявлення про можливі наслідки аварій, катастроф; ознайомити із засобами захисту населення, збагатити знання учнів про Чорнобильську трагедію. Розвивати увагу, вдумливість, розсудливість, бажання знати більше. Виховувати організованість, самодисципліну, відповідальне ставлення до своїх обов’язків, співчуття, повагу і гордість за своїх співвітчизників.
Обладнання: презентації, малюнки.
Девіз виховної години – «Думати швидко – діяти чітко!»
Хід уроку
І. Організація класу.
Учень. Увага! Увага!
Всім! Всім! Всім!
Завітав день незвичайний
У наш шкільний веселий дім!
Бо цивільна оборона -
Це не жарти!
Вчитель. Ми часто чуємо слова: «Земля - наш дім». На ній є блакитні озера та
ріки, моря та безмежні океани. Зелені ліси, безкраї пустелі, величезні льодові простори, мальовничі села та прекрасні міста. Живучи на цій чудовій планеті, люди не замислюючись роблять їй боляче, руйнуючи її надра, втручаються у космічний простір, змінюють русла, забруднюють повітря і воду, знищують тварин рослини.
Учень. Бездумно нищимо природу,
Втручаємось в незнану суть!
І так від роду і до роду,
Й ніяк не можемо збагнуть:
Що навкруги ніщо не вічне,
І ми - лиш мить на цій Землі,
А після нас настане вічність
Така, яку збудуєм ми.
І прийдуть діти та онуки
На куряву від попелищ,
Де вже течуть отруйні ріки,
Й Чорнобиля панує ніч.
Не переймаючись бідою,
Ми за комфорту певну мить
Готові згубною ціною –
Життям нащадків заплатить.
Вчитель. Наша Земля дуже болісно реагує на погане до неї ставлення з боку людей і часто відповідає нам «взаємністю» - стихійними лихами, від яких руйнуються міста і села, зникають з лиця Землі ліси, сади, ріки і гори. Нажаль, часто це призводить до загибелі людей. А називають такі явища надзвичайні ситуації. Саме про них піде мова сьогодні.
Гра «Мікрофон».
- Що б ви хотіли дізнатися про надзвичайні ситуації? Свої запитання
починайте словами «Я хочу знати…»
Учень. СТИХІЙНІ ЛИХА – це явища природи, які виникають раптово і приводять до порушення нормального життя, а іноді й до загибелі людей.
(Презентація надзвичайних ситуацій).
Землетруси – раптові підземні поштовхи …
Цунамі – (у перекладі з японської – хвиля в гавані) …
Вулкани – це конусоподібні підвищення на земній поверхні …
Повені – природне лихо, що виникає, коли вода виходить …
Зсуви – це ковзкі зміщення мас гірських порід …
Смерчі – атмосферні вихри, що виникають в грозовій …
Посуха – нестача чи відсутність опадів …
Пожежа – неконтрольоване горіння …
Гра «Мозковий штурм». (Фото під назвами стихійних лих).
Бесіда.
-А хто спричиняє стихійні лиха? (Природа). Саме так. Матінка Природа.
Вона має надзвичайно велику силу.  А чи може людина запобігти стихійним лихам? (Ні). Так, нажаль,людина безсила перед природою. Вона навчилася керувати космічним кораблем комп'ютером, атомом, але не в змозі зупинити вулкан чи землетрус. Ми можемо лише правильно поводитися під час лиха і допомагати іншим. Цього нас навчає ЦЗ. А які стихійні лиха можуть виникнути в нашій місцевості? (Землетрус, ураган, повінь, посуха, пожежа).
Крім стихійних лих, які спричиняє сама природа, трапляються нещасні випадки через несправність техніки, через те, що деякі люди байдуже ставляться до своїх обов’язків. ЦЕ АВАРІЯ. Аварії бувають транспортні. Сумна статистика щоденних аварій на наших дорогах. Промислові аварії (на шахтах, заводах, електростанціях). Аварії, під час яких гинуть люди, називають катастрофами. Сьогодні не можна не згадати про велику біду в житті японського народу пов'язану зі страшною аварією на АЕС в місті Фокусіма. Загинули тисячі людей, тисячі отримали величезну долю опромінення. Це справжня катастрофа нашого часу.
СТОРІНКАМИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
Та найбільш масштабною та руйнівною катастрофою залишається аварія на Чорнобильській АЕС. Час плине невпинно. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається найбільшим горем для нас українців. Кожен українець повинен знати проте, що сталося в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року. О 1 годині 23 хвилині над четвертим реактором ЧАЕС пітьму розірвало полум'я. З - під контролю людини вийшов здавалося б мирний атом, перетворивши воду в отруту, родючий грунт в мертву землю, зелені ліси, багатолюдні міста і села у територію, якій назавжди нести клеймо «мертва зона».
За 26 років, що минули після чорнобильської катастрофи з життя пішли понад 3 мільйони людей, мільйони людей тяжко хворіють. Тож давайте завжди будемо пам'ятати про ті події і про тих мужніх людей, які не жаліючи власного життя, боролися із страшним словом «радіація». Тієї квітневої ночі вони не думали про себе. Вони працювали. Вони рятували атомну, рятували Прип'ять, Чорнобиль, Київ, рятували Україну. Вони загинули, але будуть жити в нашій пам'яті.
Учень. Чорнобиль закутий колючим парканом.
Чорнобиль... згадаємо знову і знову.
Це місце окутане темним туманом,
Це пустка одвічна - чорнобильська зона.
Учень.Був звичний всім день, було тихо і ясно.
Та враз, в одну мить усі зорі погасли.
З'явилось тавро - Чорнобильська зона.
У гарному небі - проклята ворона.
Учень.Чорнобильська зона - нема там життя,
Чорнобильська зона пливе в небуття.
Одне в нас завдання - не дати нікому
Створить ще на світі десь прокляту зону.
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ШТАБ ЦО
Сигнали і повідомлення штабу ЦО.
Сьогодні ми з вами не лише ознайомимось з тим, які ситуації можуть бути у нашому житті, але і дізнаємось про те, що потрібно знати і вміти, щоб зберегти своє здоров'я і життя. Щоб захистити населення під час НС створено спеціальний орган - штаб ЦО. Його завдання – своєчасно попередити населення про небезпеку, яка насувається. Про стихійні лиха повідомляють по місцевому радіо та телебаченню. Для того, щоб люди увімкнули їх, використовують завивання сирен на заводах і фабриках, безперервні гудки поїздів, сигнали автомобілів, а у школах - переривчасті дзвінки. Пам'ятайте, що це попередження, сигнал «УВАГА ВСІМ!». Почувши такий сигнал усім слід негайно увімкнути радіо чи телевізор і слухати інформацію штабу ЦО. А інформацію можна почути таку: «УВАГА! ГОВОРИТЬ ШТАБ ЦО...»
Коли небезпека мине, штаб ЦО знову передає повідомлення «УВАГА! ВІДБІЙ!».
А зараз ми дізнаємось, як потрібно поводитись в НС.
Дії при землетрусі.
Якщо землетрус застав вас у будинку, найкраще протягом 15-20 секунд вибігти на відкриту місцевість. Не можна стояти поблизу будівель, високих стін; не користуйтесь ліфтом. Якщо неможливо вибігти на вулицю сховайтесь під стіл, в шафу або відчиніть двері і станьте у дверний отвір. Обличчя закрийте руками, щоб не поранитися склом. Тримайтесь подалі від вікон та скляних перегородок.
Якщо підземні поштовхи застали вас на вулиці - відійдіть далі від будівлі, ліній електропередач. Не торкайтесь обірваного дроту - він може бути під напругою. В автобусі не треба зчиняти паніку, бити вікна, рватися до дверей. Водій зупинить автобус і відкриє двері.
Дії при повенях.
Якщо вода застала вас у полі, лісі, треба вийти на підвищені місця або вилізти на дерево. Можна використати всі предмети, які зможуть триматися на воді (дошки, уламки дерев). Якщо ви знаходитеся у домі, треба перенести необхідне майно на вищі поверхи або в ті місця, які не затоплюються водою. Обов'язково вимкнути газ. електрику, взяти документи, теплі речі, їжу.
Дії при пожежі.
Палаючий будинок залишають накрившись з головою мокрою ковдрою або верхнім одягом. В задимлених приміщеннях треба рухатися поповзом або пригнувшись. Якщо пожежа застала вас в степу або в лісі, кордон вогню слід переходити проти вітру, прикривши обличчя та голову одягом.
Правила пожежної безпеки.
Забороняється: розводити багаття в лісах, заростях очерету, поблизу хлібних полів;
не можна палити сірники та кидати їх, не загасивши в полі, лісі.

Правила поведінки вдома.
Обережно користуватися вогнем, нагрівальним, електричним, газовим приладдям, не забувати вимикати після користування.
Але у всіх випадках ми маємо дотримуватися одного правила:
МЕТУШНЯ ТА ПАНІКА НЕДОПУСТИМІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ!
За спостереженнями спеціалістів, під час екстремальних ситуацій, значна частина людей гине не від прямого удару обставин, а від розгубленості, страху та паніки. Що ж таке паніка? Послухайте казку.
Казка про Пана.
Старогрецького бога лісів і гаїв звали Пан. На жаль, він був дуже непривабливим: увесь укритий цупким звірячим волоссям - шерстю, з рогами, козлячими копитами і хвостом, з кривим носом і бородою. Його вигляд відштовхував не тільки людей, але й інших богів. Через це загнав його Зевс у ліс, под. пан був дуже добрим: він любив музику і часто грав на сопілці, яку сам винайшов, доглядав і плекав природу, дбаючи про все живе. Одним словом, це був добрий і веселий бог. То чому ж саме його іменем назвали той жахливий стан, коли людина творить сама не відаючи що, часто на горе іншим і собі. Виявляється, Пан дуже сердився, коли тривожили його відпочинок. Цілі ночі він ходив своїми копитами по скелях, чагарниках, продираючись крізь хащі, до крові обдираючи свою звірячу шкуру. Втомлений падав десь відпочити. А тут хтось будить. Кому це сподобається? От тоді Пан і виходив з себе. Схоплювався на ноги - копита, ставав ще страшнішим ревів так, що гори здригалися, дерева виривалися з корінням. І хто чув цей несамовитий крик, тікав, не бачачи нічого перед собою, вдаряючись об дерева і скелі. Ось цей страх і назвали в честь Пана - панічним. А коротко - панікою.
А щоб не було паніки, у НС людям допомагають працівники аварійно-рятувальної служби: це лікарі, пожежники, міліціонери, працівники газу. Чи знаєте ви номери телефонів цих служб? (101, 102, 103, 104 або 112?).
Але ми самі можемо собі допомогти! Для цього потрібно дотримуватись дисципліни і мати засоби захисту органів дихання та шкіри.
Які це засоби? (Ватно-марлева пов’язка, респіратор, протипилова маска, протигази, плащ з капюшоном, накидки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці)
Тест.
- Як ти дізнаєшся про те, що сталася надзвичайна ситуація?
а) по книзі;
б) по телевізору;
в) почувши сирену;
г) з газети.
- У випадку надзвичайної ситуації ти будеш діяти згідно:
а) поради друзів;
б) вказівкам штабу ЦО;
в) нікого не буду слухати.
- У разі землетрусу ти:
а) будеш дивитися у вікно;
б) вийдеш на відкриту місцевість;
в) зайдеш у ліфт і спустишся вниз.
- У випадку пожежі ти:
а) залишиш приміщення;
б) сховаєшся у шафі.
- Які засоби захисту тобі відомі?
а) гарний одяг;
б) протигаз;
в) солодощі;
г) ватно-марлева пов'язка.
- Що необхідно взяти з собою у випадку надзвичайної ситуації?
а) іграшки;
б) документи;
в) одяг;
г) цукерки і печиво.
Щодня, щогодини, щохвилини на нашій планеті відбуваються якісь НС, катастрофи, які відбирають людські життя. Вшануємо пам’ять про людей, які загинули в НС хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання)

Перший урок для учнів 7 класу на тему: "Живу з Україною в серці"

Тема: Живу з Україною в серці.

Мета: розвивати полікультурну компетентність учнів, пізнавальні інтереси, формувати національну свідомість школярів; узагальнити відомості учнів про національні символи держави, поглибити знання учнів про рідний край; виховувати інтерес до вивчення історичного минулого нації, почуття патріотизму, любов до рідного краю, шанобливе ставлення до символів держави.

Обладнання: плакати із зображенням Державного Прапора України, Державного Герба України, запис Державного Гімну України; карта України; портрети славетних козаків, письменників, фонограми, презентація, відео.

Хід роботи

Епіграф:

Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі!

                                                                                      В. Сосюра

Учитель.

Доброго дня вам, діти!

Рада всіх я вас вітати!

У році новому

Здоров’я, радості, добра та успіхів

Хочу побажати!

Звучить Державний Гімн України

Учитель.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Знаєш ти, що таке Батьківщина?
Батьківщина — це ліс осінній,
це домівка твоя і школа,
і гаряче сонячне коло.
Батьківщина - це труд і свято,
Батьківщина - це мама і тато,
це твої найщиріші друзі
і бджола у веснянім лузі.
Батьківщина — це рідна мова,
це дотримане чесне слово,

Небо синє і сад зелений

Мирне небо, край благословенний.

- Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну.)

- Тож, напевно, ви всі здогадалися, про що буде йти мова на нашому першому уроці?

Відео «Лише у нас на Україні»

Сьогодні ми з вами поговоримо про унікальну, багату, незалежну, нашу рідну неньку Україну. Яка вона наша держава, рідна земля? Мені цікаво, а ви все знаєте про Батьківщину? Тож пограємо?

Вікторина (мозковий штурм)

1. Кольори нашого державного прапора? (жовтий і блакитний)

2. Що символізує жовтий колір? (золоті лани, зерно)

3. Що собою символізує блакитний колір? (блакитне небо України)

4. Хто сьогодні президент України? (Петро Олексійович Порошенко)

5. Столиця держави? (Київ)

6. Хто був і залишається в серцях українців Кобзарем? (Тарас Григорович Шевченко)

7. Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди? (калина)

8. Чим прикрашають голову українські дівчата? (вінок)

9. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи в далеку дорогу?  (рушник)

10. Герб України (тризуб).

Вправа «Мікрофон»: «Моя Україна - це…»

Бадіцький К.

Є багатого країн на землі,

В них - озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди - Батьківщина.

А наша батьківщина – це наша славна Україна!

Відео «Я люблю мою Україну»

Учитель. Наш захід присвячений рідній Батьківщині. Він незвичайний, бо сьогодні ми здійснимо цікаву подорож. Нас чекають такі маршрути:

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Маршрут 2. Державні символи України.

Маршрут 3. Народні символи держави.

Маршрут 4. Мій край - моя історія жива.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

Учитель. І так, рушаємо!

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Дибенко Б.

Одна Батьківщина і двох не буває.

Місця, де родилися, завжди святі. 

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде ніколи в житті.

Чи можна забути малому ту пісню,

Що мати співала, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають, співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Відео «Моя Україна – моя Батьківщина»

Учитель. Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен пишається своєю рідною країною. Наша держава - Україна, суверенна і незалежна, демократична і правова.

- Що ж означає вислів «Україна - суверенна держава»? (Вона має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи.)

- А ще Україна - демократична. Це означає, що влада в ній належить народові. Тільки народ може змінювати її основи - конституційний лад.

Робота в групах. Складання асоціативного грона

Батьківщина:

найдорожча, ____________, ________________, _____________,____________,

(наймиліша, найчарівніша, найсвітліша, найрідніша...)

Україна:

суверенна, __________,_____________,____________,__________,__________,

(демократична, незалежна, правова, соборна, вільна...)

Рідний край:

стежка, _________,___________,____________,__________,____________,

(батьківська хата, колискова, криниця, школа, друзі)

Гра «Склади прислів’я» - що говорить народна мудрість про батьківщину (встав слово та поясни прислів’я).

Людина без Вітчизни ……….. (як соловей без пісні).

Рідна земля…………………… (і в жмені мила).

Всюди добре, ………………….. (а вдома найліпше).

Кожному мила………………….. (своя сторона).

Нема кращого у світі…………… (ніж твоя сторона).

Батьківщина мати………………... (умій за неї постояти).

Маршрут 2. Державні символи України.

(Повідомлення учнів про державну символіку.)

Черненко Н.

Прапор - це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх - ознака сили,

Це для всіх - ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє - небо, жовте -жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

З ним навіки є народом.

Українським в Україні.

Смиченко А.

Наш герб - тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб - тризуб.

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

Чеботар А.

Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

Маршрут 3. Народні символи держави.

Губрій Р. Майже в усіх народів є улюблені рослини- символи. У нас це верба і калина. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України». Калина - символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.

Ярошенко В.

Ми українці — велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна!

Квітне в садочку червона калина,

Рідна земля для нас всіх — Україна.

Заніздра А. Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу над водою, тополю в полі... Можливо, ви чули пісню «В кінці греблі шумлять верби»? Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.

Відео «Державні та народні символи України»

Маршрут 4. Мій край - моя історія жива.

Алексеєвець В. На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Мабуть, ніхто не уявляє України без Запорозької Січі.Згадаймо славні імена тих, хто віддав своє життя за щастя народу та свободу: Дмитро Вишневецький - Байда, Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Іван Мазепа, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк.

Драган І. За кращу долю народу боролися відомі всьому світові діячі культури: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський.

Учитель. Дійсність сьогодення нашої Української держави полягає в жорсткій боротьбі за свою свободу і незалежність, за право на самовизначення свого подальшого розвитку. Як і кожен волелюбний народ українці прагнуть бути незалежними господарями на рідній землі. Кращі сини і доньки України мечем, волею і відвагою здобувають славу і незалежність для свого народу, своєї держави. В цій священній борні вони свідомо йдуть на смерть, віддаючи найвищу ціну за щастя своєї Батьківщини.

Печеранська В.

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не сіндром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне -життя,
України найкращі сини!

Павлючок Є.

Повертайся, будь ласка, живим.

Я прошу не багато, й не мало.

Кожен вечір молюсь всім святим

Щоб нещастя тебе не спіткало.

Щоби Янгол закрив от біди,

Над тобою розправивши крила,

І шоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила.

Ясним ранком, та днем дощовим,

Я шепочу у синєє небо:

Повертайся, будь ласка живим,

Батьківщина чекає на тебе.

Відео «Повертайся живим» присвячена бійцям АТО.

Учитель. Ви, молоде покоління нашої держави, повинні цінувати і берегти велике та давнє прагнення наших пращурів - суверенність країни. «Життя таке коротке. Поспішайте творити добро», - писав О. Довженко. Творити добро - це будувати щасливе майбуття нашої держави. А щоб Україна була завжди вільною, незалежною, потрібно наполегливо працювати кожному з нас.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

Робота в групах (дайте відповідь).

                                                       «Україна»
1. Дерево – символ мужності, сили на Україні (дуб).
2. Український воїн у минулому (козак).
3. Один із символів нашої держави (прапор)
4. Збірка віршів Т.Г.Шевченка (Кобзар).
5. Столиця України (Київ).
6. Квітка-символ України (Барвінок).                                                     
7. Гори України – (Карпати)

Учитель. У І ст. н. е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». Подумайте і дайте відповідь, продовживши речення «Для мене Україна - це ...» (Метод «Незакінчене речення».)

Учитель. Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. А для цього потрібно любити свою Батьківщину, віддавати їй розум і серце.

Звучить Державний гімн України

Ви - юний цвіт нової України,

У ваші очі дивиться народ.

Верстати шлях вам суджено єдиний:

Під кольорами сонця й неба сині –

Сягнуть в житті небачених висот.

Відео «Україна – це ти»

Відкрита виховна година: «Голгофа голодної смерті»

Тема: „ Немов прокляття ожива

Рік тридцять третій...

Голод... голод..." (Б. Олександрів)

Мета: Ознайомити учнів із жахливими роками голодомору в Україні. Викликати в учнів співчуття до долі людей, які жили в ті тяжкі часи. Виховувати прагнення зберігати в пам'яті історію рідного народу.

Обладнання: Запис на дошці:

„Немов прокляття, ожива

Рік тридцять третій...

Голод... голод..."

(Б. Олександрів)

«Мелодія Скорика», ілюстрації, хліб на рушнику, свічка, колоски.

Мелодія Скорика 1

 Ведуча 1:

- Чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте на хвильку відчуємо цей запах... Закрийте очі!

(Пронести поміж рядами хлібину)

- Що ви відчули?

- так це пахне хліб…. Як тепло пахне хліб!

Є тільки одне слово рівноцінне слову „ хліб". Це слово - життя. Що може бути цінніше хліба? І ніякий шмат золота не переважить крихту хліба!

Відео «Хліб усьому голова»

Дибенко Б.:

Хліб усьому голова.

Так в народі кажуть.

Хліб - мир, любов, життя,

Хліб - це наша радість.

Мама зранку подає

Молочка поживного

І смачний окраєць хліба.

Теплого пшеничного.

Хліб - багатство найцінніше,

Гість жаданий в хаті

З тих часів, коли навчились

Його виробляти.

Бадіцький К.:

Йшли роки, мінялись люди,

Цінності губились.

Тільки хліб — незгубна цінність,

В ньому наша сила.

Хліб — усьому голова.

Хліб — як сонце, кажуть,

Хліб - це спокій, мир, життя.

Хліб - це справжня радість.

Відео «Пісня про хліб»

Ведуча 2: - А був на нашій землі, у рідній Україні рік, коли хліб людям тільки снився. Лише в мареннях приходив. Рік, коли такі діти, як ви, не бачили хліба у вічі.

- Мова сьогодні йтиме про рік 1933... Рік пам'ятний. Рік незабутній. Рік страшний. Найчорніший рік в історії України: ГОЛОДОМОР.

Ведуча 1:

Голодомор - бо голод був штучний, тобто організований тодішнім керівництвом для того, щоб зламати опір українських хліборобів, знищити український народ. Історики називають різні цифри жертв голодомору. Але всі вони страшні. У світі не зафіксовано голоду подібного тому. Тільки вдумайтеся: вимерло в нашому краї до 10 млн. людей. Традиційне українське село зі своїми звичаями було зруйноване.

Презентація «Голодомор» на фоні музики Скорика

Ведуча 2:

Скрізь, як говорив Т. Шевченко, „село неначе погоріло, неначе люди подуріли". Від голоду помирали і дорослі, і малі діти, промовляючи своє останнє слово в житті - „хліб". Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя. І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи, до кінця своїх днів, не кине і крихти хліба на землю, бо перед ними завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи.

Ведуча 1:

- Страшний час ... Замучені голодом, люди мерли, і їх не було кому ховати. Їх просто вивозили за місто чи село, складали у ями і закопували... їм не ставили поминальних свічок і хрестів, їх не проводжали рідні...

- Горить свічка пам' яті...

- Підведімося, схилімо голови й пом'янімо тих, кого забрав з життя голод.

Хвилина мовчання (звук дзвонів)

Читання учнями напам'ять віршів

 « Мелодія Скорика 2»

Смиченко А.:

Як глухо повсюди! Як мертво, як тихо!

З лопатою ходить обідране лихо.

В двори заглядає, до кожної хати.

Голосить над вмерлими дітками мати.

Губрій Р.:

Квилить, ніби чайка, і руки ламає.

Ой, горе зловісне, ой, горе безкрає! ...

Ні ляльки в селі, ні малого хлоп'яти...

Лиш там, на горі, вітряки розіп'яті.

Чеботар А.:

Це остання хлібина, остання..

Очі горем налиті вщерть.

Батько і діти не їли зрання

Це остання хлібина, остання…

Після неї голодна смерть.

Плаче й крає, мов соломинку.

Пильно дивиться дітвора.

 Тату, їжте ось цю шкуринку,

Майте жалю до нас краплинку

Умирати вже вам пора...

Звукозапис «Остання молитва»

Павлючок Є.:

Взяв шкуринку дідусь і плаче,

І стареча рука тремтить...

Сиве око, сліпе, незряче.

Але серце його козаче

Б'ється рівно і хоче жить...

Стали кожному крихти в горлі.

Спазми в горлі. Немає слів.

А над хатою - клекіт орлій,

А на вигоні - трупи чорні,

Там, де саваном сніг білів...

Печеранська В.:

... Пекельні цифри та слова

У серце б'ють, неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік тридцять третій…

Голод... голод...

В історії ж пером швидким

Писались гімни і хорали,

А ці пекучі сторінки...

В руках, що виростили хліб,

Не залишили і зернини.

Заніздра А.:

Ні, рід наш в горі не осліп –

Ти все згадаєш, Україно,

Згадай усе ти, щоб воздать

Близьким і дальнім людоморам. ...

Хоч радість легше пам'ятать.

Та треба пам'ятать і горе.

Відео Білозір «Свіча»

Ведуча 2: Сумні спогади і у ваших прадідусів та прабабусь…

Ось як це було…

Музика Скорика 2

(Театральний епізод: уривок із роману У.Самчука «Марія». Сільська хата. Зимовий вечір. Стара Марія стоїть у смутку, дивиться у вікно. Заходить її дочка Надія)

Надія. Мамо, не можна тепер плакати. Що це поможе?

Марія. Все, все забрали. Син Максим вигнав нас з хати. Землю забрали. Машину забрали. Син мудрий подбав про це. Куркулі не сміють мати машин.

Надія. Ах, мамо! І нам все, все забрали. Сколективізували. Архип змагався як міг, але не помогло. Забрали все, що мав, коняку забив сам. Казав - як має дістатись чортові, хай кра­ще здихає.

Марія. А як Христуся?

Надія. Росте. Тільки нема чим кормити.

Марія. Боже, Боже! Що вийде з таких людей, які з дитинства голодують?!

Надія. Вчора, чуєте, вигнали в поле, і збирай йому з-під снігу бараболю. Розгрібали, копали, але хіба то робота? Ах, мамо! От ніяк не знаю, за що нас покарано. Думали, дадуть людям щось. Мусять же щось їсти. Думали, розділять бодай на душу, а решту хай вже беруть. Чому б ні?.. Навіть їм на хлібозаготівлю не хватило. «Що ж будемо ми їсти?» - питають люди. «Нам до того нема діла. їжте те, що на полях лишилося». Му­сили, чуєте, всю солому перемолочувати, щоб їм досипати хлібозаготовку. А хіба ми винні, що у них такі машини? Коли б ви тільки бачили, які то машини. Пустиш снопа - і половина зерна лишається. А все ми винні. У всьому ми, бо ми голод робимо. Не вони - ми! А після все змокло, поросло. Нагаями гнали людей з полів, не дали навіть докінчити зібрати, а молотити мусили, ї знов ми винні. Винні, що почав падати дощ, винні, що молотили під голим небом. Ну, а хто ж буде винним. Ті, що там, високо? Чи ті, що видумали все оте божевілля? Певне, що треба на когось зіпхнути вину. Треба когось покара­ти. І от маєш... Пухни з голоду...

(Марія йде до комори і несе вузлик).

Марія. На, дитино. Давай хоч малій їсти. Та вже напевно не винна...

Надія. А що ж вам? Що будете їсти?

Марія. Ет, дитино. Не журися за нас. Нам і вмирати можна. А от вам... Що з вами ста­неться? Думаєш, думаєш не раз... І що ж...

(Заходить чоловік Марії Корній. Обтрушує сніг з одягу. В руках тримає гарнець висівок).

Корній. Це вже, Маріє, останні... Спечи якось... Може, більше кори... Прибав... при­бав... чуєш...

Марія. Б-е, коли б не те мале. Воно ж не пере­травить...

(Марія замішує тісто, порається по хаті. Корній сідає на лаву, повільно дістає з кишені газету «Пролетарська правда». Ворушачи губа­ми, читає по складах).

Корній. «Я, Максим Корнійович Перепутька, відмовляюся від своїх батьків-кулаків, які ціле своє життя були врагами робочого класу і стояли на засадах власності, навіть тепер не зрікаються своїх ганебних засад. Рівно ж осу­джую, п'ятную і вимагаю суворої кари своєму бувшому братові Лаврінові, який став до послуг петлюрівської контрреволюції і своєю злочин­ною діяльністю свідомо шкодив ростові соцбудівництва нашої країни»

Ведуча 1:

Будемо з вами жити надією і робити в своєму житті все для того, щоб страшні сторінки історії і справді ніколи не повторились. А український народ, щоб жив, багатів, процвітав і славився по всьому світу своїм розумом, своєю красою, щедрістю, добротою, силою.

 Черненко Н.:

Молитва за Україну

На Дніпрових кручах

У полоні мрій

Бачу я квітучий

Рідний образ твій.

На зелених схилах

Стародавня Русь

Україно мила.

За тебе молюсь.

Я молюся Богу

За дітей своїх.

За батьків стареньких.

За усіх святих.

Боже мій єдиний,

Я, Твоє дитя.

Прошу Україні

Кращого життя.

На Дніпрових кручах

У полоні мрій

Бачу я майбутній

Світлий образ твій -

Вільна і багата,

Горда, наче птах,

Україна - мати

Знана у світах.

Краю, мій краю,

Земле нащадків.

Бога благаю

За твоє щастя.

За свою долю –

Зоряну днину.

Богу молюся

За Україну!

Відео «Благослови» (молитва за Україну)