Золоті правила вчителям

1.    Треба любити те, що робиш, і йти вперед крок за кроком.

                                                              ( І. Павлов )

2.    Інтелігентом не можна прикинутися.

                                                               ( Д. Ліхачов )

3.    Ввічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим.

                                                                 ( В. Джемс )

4.  „Магічна десятка”: порахуйте до десяти, перш ніж дати волю своєму    гніву. І він видасться вам безглуздим.

                                                                   ( В. Джемс )

 5.    Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина – в іншому.

                                                                                                   ( Конфуцій )

 6.    Жодна велика перемога неможлива, якщо  їй не передує мала перемога над самим собою.

                                                                                                   ( Л. Леонов )

 7.   Перші кроки завжди найважчі.

                                                                                                    ( Р. Тагор )

                                                             Філософія школи

                                Народна мудрість говорить:

     „Якщо ви мислите на рік уперед – сійте зерна,

      Якщо ви мислите на десять років уперед –  садіть             дерева,

                              Якщо ви мислите на сто років уперед –  виховуйте                                     Людину”

 10  постулатів успіху: ми змогли і ми зможемо!

1.     Успіх – це успівати

2.     Розпізнавайте свої найбільші таланти

3.     Чітко визначайте свої пріоритети

4.     Не бійтеся падати – вмійте підніматися

5.     Будьте азартними!

6.     Заряд "+" сильніший, ніж заряд "–"

7.     Успішні люблять успішних

8.     Навіть песимісти обожнюють оптимістів

9.     Віддавайте безкорисливо

10.   Постійно творіть

20 порад, як зробити навчання захоплюючим і ефективним помічником (за посібником Джулії Дирксен)

20 порад для викладачів:

• Ефективний процес навчання залежить не від матеріалу, а від того, яким саме чином цей матеріал подається.
• Якщо людина знає, що робити, але чомусь не  діє, значить, у неї недостатньо мотивації.
• Те, як ви конструюєте процес навчання, може вплинути на поведінку учнів. Нещодавно було проведено дослідження, в рамках якого учасники отримали списки завдань. Єдине, чим відрізнялись списки, – шрифт. Треба було визначити ступінь складності завдань. Завдання, викладені більш простим шрифтом, були класифіковані учасниками як легші. А група, якій довелося розбирати більш складний для читання шрифт, відповідно, оцінила завдання як складні.
• Дайте слухачеві можливість побути викладачем. Слухачі з внутрішньою мотивацією, звичайно, будуть багато вчитися самі, але вони отримають ще більше користі, якщо поділяться своїми знаннями. У процесі інші слухачі також зможуть знайти собі застосування, а вам не доведеться бути єдиним джерелом інформації та енергії.
• Зміни – це процес, а не подія. Не варто чекати змін відразу ж після першого пояснення.
• Тимчасові невдачі і роздратування – частина процесу.
  Виділіть час для того, щоб слухачі працювали над своїми власними завданнями. Звичайно, у вас можуть бути якісь стандартні вправи або завдання, які обов’язкові для всіх, але прогрес виявиться набагато відчутніше, якщо слухачі зможуть працювати над завданнями, які значимі для них.
• Не змушуйте їх ненавидіти вас. Не потрібно змушувати слухачів відсиджувати від початку до кінця заняття, яке їм насправді не дуже потрібно, – якісь частини курсу можна пропонувати на вибір або для домашнього вивчення.
• Уникайте розлогих пояснень і міркувань. Можливо, теорія здається вам приголомшливо цікавою, але слухачі із зовнішньою мотивацією швидше віддадуть перевагу повіситись, ніж все це слухати. Робіть вибір на користь конкретних прикладів і завдань, які безпосередньо пов’язані з життєвими ситуаціями.
• Пам’ятайте, що коли я кажу «цікава», то маю на увазі «цікава для слухачів».
  Задавайте цікаві запитання. Якщо на питання, яке ви задаєте, відповісти можна за допомогою Google, то до категорії цікавих його віднести не можна. По-справжньому цікаві питання вимагають від слухача інтерпретації або застосування отриманої інформації, а не просто її вилучення з пам’яті. Питання на знання матеріалу ніколи не були особливо захоплюючим завданням, але в нинішній вік інформації і технологій вони перетворюються на порожню витрату часу.
• Спробуйте заінтригувати слухачів. Чи можете ви придумати якусь таємницю, яку потрібно розгадати? Цікаво подати інформацію? Почати заняття з природознавства з питань, наприклад: «Чому у Сатурна є кільця? І чому ні в однієї іншої планети в Сонячній системі їх немає? »
  Якщо слухачі бачать, що інші занурені в матеріал, або якщо група учнів знає, що попередні слухачі цілком впоралися, то ймовірність того, що вони самі будуть встигати, вища.
• Задавайте питання. Набагато складніше «відключитися», якщо доводиться думати над відповіддю.
• Додайте різноманітності. Чергуйте презентації, вправи, види медіа.
• Контекст, контекст і ще раз контекст. У процесі навчання корисно створювати контекстуальні зачіпки, які дозволять слухачам краще запам’ятати матеріал.
• Розкажіть історію. Слухачі на диво добре запам’ятовують цікаві історії, особливо ті, що викликали у них сильні емоції.
  Завжди намагайтеся пробувати в процесі викладання щось нове.
• Жартуєте!
• Нагороджуйте. Дослідження, в ході яких учасники отримували очікувані і несподівані нагороди, показали, що активність у структурах мозку, відповідальних за передчуття і реакцію на заохочення, вище, якщо нагорода буде несподіваною. Тобто реакція на несподівану нагороду набагато сильніше, ніж на ту, про яку людина вже знає.

Розв’яжіть учням руки:

• Вислуховуйте їхню думку з приводу того, наскільки добре була засвоєна та чи інша тема.
• Дозвольте їм самим вибирати, з чого починати або в якому порядку проходити матеріал. Нехай вони самі приймають рішення про те, які завдання або проекти виконувати.
• Активізуйте міжособистісне спілкування. Кожен учасник групи може поділитися своїми поглядами та досвідом, а обговорення і дебати завжди підвищують інтерес до теми. Можна організовувати дискусії на задані теми, разом попрацювати над якою-небудь темою і представити її групі, підготувати аргументи на користь різних точок зору, провести дослідження і відзвітувати про його результати.
• Не переставайте задавати собі питання «Чому?» І «Що поганого трапиться, якщо вони не будуть це знати?», Щоб визначити справжню мету навчання. Два питання – «Чи буде слухач займатися цим в реальному житті?» І «Як визначити, що у нього це вийшло?» – Допоможуть переконатися в тому, що ваші цілі мають сенс і здійсненні.

Цікаві сервіси, які допомагають зробити навчальний процес цікавішим

imagechef – допоможе створити мозаїку зі слів, візуальну поезію…
http://puzzlecup.com/crossword-ru/ – фабрика кросвордів
https://www.thinglink.com – створення інтерактивних малюнків, карт подорожей
http://www.dipity.com, http://www.timetoast.com – стрічки часу
http://www.flash-gear.com/puzzle/- генератор пазлів( дуже цікаво)
http://www.getloupe.com – створіть чудові фотоколажі
http://www.vizitki-besplatno.ru – візитки тепер створювати просто
http://www.bannersnack.com – банер власноруч
https://getkahoot.com – тепер мобільний телефон стане у нагоді на уроці (супер!)
http://www.socrative.com – складайте тести з мобільного(чудово!)
http://simpoll.ru – конструктор опитувальників, тестів(дуже вдалий)
http://www.testorium.net – сайт для створення тестів,багато уже готових завдань
http://www.umapalata.com/ui_ru/home.asp – створіть свою дидактичну гру (сервіс чудовий!!)
http://www.powtoon.com – створіть відеоскрайбінг онлайн (http://project.smartlady.com.ua/doodle-video-training/ – безкоштовний курс відеоскрайбінгу від Христини Дикун)
Microsoft Educator Network

Інтерактивні плакати

                                                                  

Інтерактивний плакат — це електронний освітній засіб нового типу, який забезпечує високий рівень задіювання інформаційних каналів сприйняття наочності навчального процесу. Він органічно інтегрується в класно-урочну систему. У цифрових освітніх ресурсах цього типу інформація представляється не відразу, вона розвертається залежно від дій користувача, який управляє нею відповідними кнопками. Плакат за своєю суттю — це засіб надання інформації, тобто основна його функція — демонстрація матеріалу.

                                                                   

Використання інтерактивних плакатів в навчальному процесі сприяє тому, що учні краще сприймають матеріал, підвищується інтерес до предмета, підвищується ефективність їх самостійної роботи та впливає на якість формування практичних умінь і навичок. Плакати формують уміння самостійно працювати з джерелами інформації, дають змогу учню бачити результат та оцінку своєї праці, можливість знайти правильну відповідь, поглибити знання.

                                                                          

Інтерактивний плакат являє собою електронний навчальний плакат, що має інтерактивну навігацію, яка дозволяє відобразити необхідну інформацію: графіку, текст, звук.

Особливості інтерактивних плакатів:

·         висока інтерактивність — діалог між учителем і учнем за допомогою даної програми (це ще один новий метод роботи на уроці);

·         простота у використанні — інтерактивний плакат не вимагає інсталяцій, має простий і зрозумілий інтерфейс;

·         багатий візуальний матеріал — яскраві анімації явищ і процесів, фотографії та ілюстрації, що дає перевагу над іншими продуктами і засобами навчання;

·         груповий та індивідуальний підхід — дозволяє організувати роботу як з усім класом (використання на інтерактивній дошці, демонстраційному екрані), так і з кожним окремим учнем (робота за персональним комп’ютером);

·         навчальний матеріал програм представлений у вигляді логічно завершених окремих фрагментів, що дозволяє вчителю конструювати уроки у відповідності зі своїми завданнями.

Перш ніж приступати до створення плаката, необхідно:

·         визначити тему плаката;

·         визначити мету і завдання;

·         зібрати необхідні мультимедійні матеріали;

·         продумати структуру майбутнього плаката та визначити взаємозв’язки елементів і розташування їх.

Сам інтерфейс інтерактивного плаката повинен бути яскравим, простим і зручним. При його розробці необхідно враховувати і те, що він, в першу чергу, призначений для передачі інформації в одному напрямку — до учня, а в іншому він повинен мати зворотний зв’язок для надання учневі необхідної інформації: графічної, текстової, відео, аудіо.

Інтерактивний плакат можна використовувати як на етапі знайомства з новим матеріалом, так і при повторенні, а також як додаткову допомогу при виконанні домашнього завдання з певної теми або ж як частина дистанційного курсу для підготовки до ЗНО та ДПА.

Плакат може використовуватися не на одному, а протягом декількох уроків. У створенні інтерактивних плакатів можуть брати участь і учні. При використанні інтерактивних плакатів вчитель ініціює нові форми взаємодії на уроці, організовує і направляє діяльність учнів. Включає учнів у дискусії, обговорення проблемних і спірних питань.

                                                                  

Створення інтерактивних плакатів дає можливість досягти наступних педагогічних цілей:

·         підтримка групових та індивідуальних форм вивчення предмету в умовах класно-урочної системи організації навчального процесу;

·         створення комфортних умов комп’ютерної підтримки традиційних і новаторських технологій навчання літератури;

·         підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення предмета;

·         забезпечення диференційованого підходу до вивчення предмета;

·         структуризація змісту навчання та активізації опорних знань;

·         можливість реалізувати на практиці особистісно-орієнтований підхід до навчання.

Для успішного створення навчальних інтерактивних плакатів вчитель повинен володіти певними навиками і вміннями роботи з комп’ютерними програмами і Інтернетом. Для створення плакатів можна використати такі програми як PowerPoint, Smart Notebook, Adobe Flash та багато інших. Вони дозволяють додавати і видозмінювати елементи плаката, наповнювати його необхідним матеріалом.

Крім того вчитель для створення інтерактивного плакату може використати інтернет-сервіси такі як:

·         Glogster дозволяє розмістити текст, графіку і відео, будь-який елемент може стати гіперпосиланням. Є хороші шаблони. Плакат виходить яскравим, барвистим, ефектним;

·         Cacoo надає можливості створення різних схем-класифікацій, де кожен елемент схеми може стати гіперпосиланням. Даний сервіс містить різні шаблони. Авто фігури та дозволяє додавати як зображення так і самому малювати;

·         Prezi, Projeqt, Linoit, SlideRosket. Але більшість з них є англомовними і тому вчителю необхідно не тільки мати певні навички роботи з інформаційними ресурсами, а й знати іноземну мову.

Таким чином, використання інтерактивних дидактичних засобів — інтерактивних плакатів дозволяє організувати самостійну пізнавальну діяльність учнів і крім отримання предметних знань з предмету освоїти універсальні навчальні дії, такі як аналіз, синтез знань, порівняння, узагальнення.

Як підготувати відкритий урок

Підготовка відкритого заняття

Підготовка до відкритого заняття проводиться відповідно до оптимальних вимог методики проведення занять: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз особливостей конкретного контингенту учнів на даному занятті; вибір методів, форм і засобів навчання; короткий опис ходу заняття відповідно до плану навчального заняття.

Вибір теми відкритого заняття вчитель мусить робити самостійно, з урахуванням аналізу навчального матеріалу, на якому він зможе краще показати розроблені ним удосконалення, прийоми та методи своєї професійної майстерності, організацію навчальної діяльності учнів на різних етапах уроку.

Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. Вона повинна відображати вибрану домінуючу методику чи технологію проведення уроку. Це допоможе найконструктивніше й об’єктивно підійти до самоаналізу та аналізу уроку, оцінити вірність підібраних методів і прийомів, форм організації уроку тощо.

Методичну мету відкритого заняття, як приклад, можна сформулювати таким чином:

використання персонального комп’ютера у вирішенні практичних завдань;

організація самостійної роботи учнів;

активізація пізнавальної діяльності учнів на заняттях у процесі роботи з наочними посібниками та дидактичним матеріалом;

використання групової роботи учнів у процесі вивчення нового матеріалу чи оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

Відповідно до методичної мети заняття вчитель вибирає навчальний матеріал у такий спосіб, що дозволить якнайповніше розкрити ті методи, прийоми та засоби, що і складають основу власної педагогічної майстерності, та продемонструвати ті технології, за якими він працює.

При підготовці до відкритого заняття викладач повинен використовувати найсучаснішу інформацію в повному обсязі, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати, наприклад, результати відвідин методичних виставок, презентацій, майстер-класів тощо. Усе це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить учням бути в курсі сучасних досягнень.

Матеріально-технічне оснащення заняття необхідно продумати й підготувати заздалегідь. Але слід не тільки підготувати його, а й випробувати в дії прилади, устаткування, наочність, комп’ютерну техніку, ТЗН, що планується використати на відкритому занятті, а також спланувати послідовність використання всього оснащення на відкритому занятті.

Наочні посібники й аудіовізуальні засоби необхідно відбирати так, щоб їх уживання давало оптимальний ефект задля досягнення поставлених цілей. Але слід пам’ятати, що занадто велика кількість наочних посібників розпорошує увагу учнів, а незадіяна наочність не виправдана на уроці. Будьте скромні й не перевантажуйте урок наочністю як прикрасою, бо всі ілюстративні матеріали уроку мусять працювати на досягнення його навчальної мети.

Варто нагадати, що й ваші колеги, безумовно, повинні надати необхідну допомогу в підготовці до відкритого заняття. Не відхиляйте будь-яку допомогу чи навіть невеличку пораду своїх колег, адміністрації навчального закладу, методистів, членів атестаційних чи експертних комісій. Чим більше порад або навіть критичних зауважень буде вам адресовано, тим більша вірогідність удало проведеного відкритого заняття.

Методичне забезпечення відкритого заняття

Повний комплект документів, що визначають методичне забезпечення заняття, включає такі документи (можуть доповнюватися залежно від типа навчального заняття): класний журнал; календарно-тематичний план; план навчального заняття; конспект лекції (за потребою); комплект матеріалів про всілякі види оцінювальної діяльності; дидактичний, роздавальний матеріал тощо; завдання для самостійної роботи учнів; комплект медіаматеріалів, презентацій тощо; варіанти завдань або запитань для організації домашнього завдання; методична розробка або рекомендації із проведення відкритого заняття.

До відкритого заняття необхідно скласти план проведення заняття з чітким і розумним розподілом часу уроку та вказівками, що і як повинні робити вчитель та учні (рекомендується скласти декілька екземплярів для запрошених на відкритий урок). План уроку чи іншого заняття повинен відобразити всі основні його етапи, домінуючі види діяльності, як учнів, так і вчителя, види та форми організації роботи, види вправ.

Згодом план уроку повинен стати опорою для самоаналізу й аналізу проведеного уроку.

Відкрите заняття є демонстрацією досвіду роботи вчителя над особистою педагогічною темою або проблемою, тому наявність поставленої методичної мети заняття відповідно педагогічній темі, що опрацьовується, є бажаною. Таким чином, методична мета стає домінантою уроку, його методичним стрижнем.

Особливості підготовки мультимедійних презентацій

Усе частіше вчителі, які готуються та проводять відкриті уроки, звертаються до різноманітних мультимедійних презентацій. Це не тільки данина моді. Медіапрезентації на уроці роблять його не тільки ефектним, а й у перше чергу ефективним.

При підготовці навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати, з одного боку, загальнодидактичні принципи та вимоги, що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрану та на друкованій основі (оскільки будь-який текст можна вивести за допомогою принтера на папір), а з іншим, максимально використовувати можливості, які надають нам засоби телекомунікаційної мережі та сучасних інформаційних технологій. Відштовхуватися, природно, треба від дидактичних і пізнавальних цілей і завдань, бо засоби інформаційних технологій – суть засобу реалізації дидактичних задач уроку.

Інакше кажучи, ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості використаних матеріалів про навчальні дисципліни чи курси й майстерності педагога, який організує педагогічний процес. Тому педагогічна, змістовна складова мультимедійних презентацій як на етапі проектування презентації, так і у процесі її використання є пріоритетною. Звідси випливає важливість обґрунтування вибору концептуальних педагогічних положень, на яких передбачається будувати сучасний урок з використанням мультимедійних презентацій.

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі чинники:

Мотивація ‑ необхідна складова організації педагогічного процесу, яку треба підтримувати впродовж усього процесу уроку. Великого значення в цьому плані набуває чітко поставлена мета, яка усвідомлюється всіма учнями. Мотивація швидко знижується, якщо рівень поставлених завдань не відповідає рівню підготовки учня.

Постановка навчальної мети ‑ учень із самого початку своєї роботи повинен знати, що від нього вимагається. Завдання учням мають бути чітко й ясно сформульовані в ході уроку.
Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу ‑ тут можуть бути корисні різноманітні допоміжні матеріали як керівництво для учня. Такі матеріали можуть входити в комплект підручника або їх може підготувати сам викладач, що частіше за все й буває.

Подача навчального матеріалу ‑ визначається залежно від навчальних завдань, що планується вирішувати. Якщо йдеться про мультимедійні засоби, то важливою проблемою є оформлення кадрів, що виводяться на екран дисплея. Тут необхідно, перш за все, ураховувати відомі принципи легкості зчитування інформації.

Оцінювання – у ході роботи з комп’ютером учні повинні знати, як вони впоралися з навчальним матеріалом. Найбільш важливою є організація комунікацій "учень–учитель–учень" за допомогою медіа. Із цією метою рекомендується організувати роботу учнів на уроці в мініпроектах або "навчання у співпраці", дискусії тощо.

При створенні мультимедійної презентації треба враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, а і специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних презентацій. Розробникам мультимедійних презентацій будуть корисні рекомендації, які залишаються вкрай актуальними в наш час при використанні найсучасніших педагогічних технологій у навчально-виховному процесі:

розподіляйте кожний матеріал на певні рівні та невеликі закінчені частини;

указуйте на кожному рівні окремі частини подальшого навчального матеріалу й, не допускаючи істотних перерв, наводьте окремі дані чи факти, щоби підтримувати допитливість учня, однак не задовольняючи її повною мірою;

розподіляйте та розташовуйте навчальний матеріал так, щоб, де тільки можливо, на наступному рівні при вивченні нового знову та знову повторювалось попереднє.

Необхідно, щоб навчальний матеріал захоплював усіх учнів. Уживання всілякої графіки, анімації та імітації повинно сприяти підвищенню привабливості навчального матеріалу теми, бажано в інтерактивному режимі.

Уживання мультимедійних технологій для створення навчальних матеріалів диктує свої закони та пред’являє певні вимоги до підходів і методів їх розробки. Майстерно зроблена презентація може привернути увагу більшості учнів і пробудити в цілому інтерес до навчання.

Проте не слід захоплюватись і зловживати зовнішньою стороною презентації, пов’язаною з використанням спецефектів. Якщо ви перестараєтесь, то знизите ефективність презентації в цілому. Необхідно знайти такий баланс між навчальним матеріалом, що подається, і супроводжуючими його ефектами, щоб ваші учні буквально "сиділи на краєчку стільця". Це правило справедливе для всіх мультимедійних презентацій узагалі, але особливо для навчальних презентацій.

Методична розробка або методичні рекомендації до відкритого заняття повинні відображати питання організації та конкретизацію методики навчально-виховного процесу на занятті. Педагог, який готує відкрите заняття, розглядає в методичній розробці цілісний навчально-виховний процес на уроці у світлі тих педагогічних завдань, які покладені в основу заняття. Методи та засоби, що використовуються вчителем, взаємодія педагога з учнями, способи організації їх навчальної діяльності мусять допомогти іншим педагогам критично оцінити всю систему роботи вчителя, що була продемонстрована на уроці та викликали бажання її удосконалення.

Структура методичної розробки повинна містити анотацію, схему уроку, детальний конспект (сценарій) заняття, зразки дидактичного матеріалу, список літератури, що використана тощо.

В анотації необхідно викласти значення та роль відкритого уроку, педагогічні цілі, завдання, що стоять перед викладачем, очікувані результати. Особливу увагу в анотації слід приділити педагогічній технології чи методиці, за якою проводиться відкрите заняття.

Методична розробка може доповнюватись і частково перероблятись після проведення відкритого заняття, щоби все цінне, що отримане у процесі проведення відкритого заняття, знайшло в ній віддзеркалення і могло використовуватись іншими вчителями.

Підготовлена й оформлена методична розробка після розгляду на засіданні методичної комісії та затвердження заступником директора з НВР здається в методичний кабінет.

Проведення відкритого заняття

За два тижні до проведення відкритого заняття вчитель чи відповідальна особа вивішує повідомлення (оголошення) про нього. Проводиться відкрите заняття у звичайній діловій обстановці, у звичному для учнів і вчителя приміщенні кабінету чи класу, бажано без додавання зайвого ажіотажу.

Запрошені входять в аудиторію до дзвінка, займають заздалегідь підготовлені місця, вибрані так, щоб менше відволікати увагу учнів і без перешкод спостерігати за діями викладача й учнів.

Усі запрошені повинні дотримуватись педагогічного такту, у жодному разі не втручатись у хід занять, не виражати у присутності учнів свого ставлення до роботи викладача, який його проводить.

Запрошені у процесі спостереження повинні прослідити, як учитель, який проводить заняття, досягає поставленої мети, за допомогою яких методичних прийомів і засобів навчання, розвитку й виховання учнів реалізує вимоги навчальної програми, які результати та наслідки його діяльності тощо.

Обговорення й аналіз відкритого навчального заняття

Обговорення відкритого заняття повинно відбутись у день його проведення. Зволікання з обговоренням проведеного відкритого заняття значно знижує його ефективність. Організує обговорення частіше за все голова циклової комісії, особа, відповідальна за підготовку заняття, голова експертної комісії (можливі й інші варіанти).

Мета обговорення ‑ оцінка вірності організаційної постановки заняття, доцільність вибраних методів і засобів, а також допомога викладачеві осмислити окремі методичні підходи та прийоми, їх ефективність із точки зору поставлених завдань.

При обговоренні проведеного відкритого заняття можливі, а подекуди й необхідні уточнюючі запитання, які повинні мати конкретний характер: про окремі прийоми та методи роботи, про конкретні тонкощі даного заняття тощо та, разом із тим, не відводити обговорення від поставленої мети.

Обговорення рекомендується проводити в такій послідовності. Перш за все, безумовно, слово надається викладачу, який проводив відкрите заняття. Потім можуть виступити запрошені колеги, голова циклової комісії (методичного об’єднання), а вже після них – представник адміністрації навчального закладу (бажано відповідальний за методичну роботу), члени експертної чи атестаційної комісії.

Таким чином, перше слово надається викладачу, який проводив заняття. Він повинен чітко розкрити мету та провідні завдання навчального заняття, обґрунтувати вибір методів і засобів, якість їх уживання, повідомити про свої критичні висновки із проведення навчального заняття та змісту підібраного навчального матеріалу; дати загальну характеристику рівня навчальних компетентностей, успішності учнів, місце уроку в системі занять, обґрунтувавши вибрані форми організації та типу уроку.

Виступ учителя повинен допомогти присутнім зрозуміти його педагогічний задум, особливості вжитих ним методів і прийомів, що лежать в основі системи його роботи. Розгорнутий самоаналіз уроку не тільки продемонструє присутнім педагогічну й методичну обізнаність педагога, а й зумовить запитання, що виникли в ході уроку.

Промовці повинні детально й об’єктивно розкрити переваги та недоліки заняття, звернути особливу увагу на досягнення цілей навчання, виховання й розвитку учнів, на ефективність методів, що вживались, доцільність використання різноманітної наочності (у т. ч. й мультимедійної), обладнання тощо. Необхідно ретельно оцінити заняття з позиції реалізації загальнодидактичних принципів. Обов’язково в ході обговорення треба відзначити недоліки, помилки, допущені в організації та змісті заняття, дати поради про вдосконалення системи роботи викладача в цілому.

Останні виступаючі підбивають підсумки обговорення, відзначають, що було упущено попередніми виступаючими, дають оцінку прийомам і методам, що використовувались на занятті, відзначають глибину розкриття поставленої методичної мети відкритого навчального заняття та роблять висновки про доцільність використання представленого досвіду роботи.

При аналізі промовці повинні оцінити виховну роль заняття, його значення для формування особистості учня, бо змістом та організацією будь-яке заняття повинно сприяти вихованню позитивних якостей особистості учнів.

Тон обговорення мусить бути діловим і доброзичливим. Необхідно домогтись і підтримувати діловий обмін думками, дискусію, які викликають бажання не тільки оцінити критично роботу колег, а і творчо використовувати його досвід у своїй роботі.

Після виступу присутніх, слово знову надається викладачу, який проводив заняття. Він відзначає, які зауваження сприймає, з чим він не згоден і чому, доводить власну точку зору.

Добре організоване обговорення допомагає дійти єдиної думки у принципових методичних питаннях, упровадити результати відкритого заняття в педагогічну практику.

Корисно, якщо всі присутні на відкритому занятті здають заповнені бланки аналізу навчального заняття голові циклової комісії або відповідальному за проведення заняття чи методисту.

Комплект методичних розробок до відкритого навчального чи виховного заняття, його аналіз із наведеними висновками та пропозиціями складають певний структурний елемент передового педагогічного досвіду викладача.

Система проведення відкритих занять повинна підтримувати все нове, передове, що народжується в діяльності педагогічного колективу, сприяти впровадженню у практику роботи навчального закладу прогресивних форм і методів навчання, розвитку й виховання учнів.

Орієнтовний поурочний план уроку вивчення нового матеріалу

Урок №..., дата проведення, клас чи група.

Тема. Мета та завдання уроку. Педагогічна технологія або методична мета уроку.

Тип заняття (вивчення нового матеріалу, закріплення отриманих теоретичних знань, відпрацювання вмінь і навичок, узагальнення навчальної інформації, оцінювання навчальних досягнень, комбінований урок тощо).

Форма організації (рольова гра, семінарське заняття, проблемна лекція тощо).

Домінуючі методи навчання, розвитку й виховання, що використовуються.

Міждисциплінарні та міжпредметні зв’язки.

Забезпечення уроку (заняття).

План заняття

I. Організаційна частина (1–2 хвилини). Перевірка присутніх, підготовка робочих місць тощо.

II. Повідомлення теми, мети та завдань (1–2 хвилини). Оголошення теми уроку, його місця в навчальній темі, постановка досяжних завдань перед учнями.

III. Актуалізація опорної навчальної інформації (5–7 хвилин). Виконання вправ, дидактичних ігрових завдань тощо, необхідних в якості опори для вивчення нового матеріалу уроку.

IV. Початкова мотивація навчальної діяльності учнів (2–3 хвилини). Зацікавленість вивченням даної теми (необхідна у професійній діяльності, у життєвій ситуації тощо).

V. Вивчення нового матеріалу (15–20 хвилин). Послідовний виклад навчального матеріалу теми уроку за певними педагогічними принципами („від простого до складного”; „від конкретного до загального” чи „від загального до конкретного” тощо) з можливою демонстрацією: натуральні об’єкти, наочні посібники, мультимедійні засоби тощо.

VI. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (5–6 хвилин). Висновки з основних питань навчального матеріалу теми, закріплення отриманої навчальної інформації шляхом виконання системи вправи, складання узагальнюючих таблиць тощо.

VII. Підсумкова частина заняття (3–5 хвилин). Підбиття підсумків заняття, рефлексія, виставлення та коментування оцінок.

VIII. Повідомлення домашнього завдання та його коментування (1–2 хвилини). Якщо є необхідність, хід виконання домашнього завдання слід розібрати або дати необхідні рекомендації з його виконання (у цьому випадку час на повідомлення домашнього завдання збільшити).

Схема самоаналізу уроку

Клас чи група, кількість присутніх учнів, кількість за списком.

Тема уроку та її місце у структурі навчального предмета, навчальній темі, взаємозв’язок даного уроку з попередніми та наступними.

Тип уроку та його організаційна структура.

Стисла психолого-педагогічна характеристика класу чи групи.

Як поставлена триєдина мета уроку (навчальна, розвивальна, виховна), її конкретність. Дати оцінку успішності в досягненні цілей уроку, обґрунтувати показники результативності уроку.

Відбір навчального змісту, форм і методів навчання відповідно до мети уроку. Виділити головні етапи уроку та дати їх повний аналіз, ґрунтуючись на результативності уроку.

Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічні "зв’язки" між етапами? Показати, як інші етапи працювали на головний етап.

Відбір дидактичних матеріалів, ТЗН, мультимедійного обладнання, наочних посібників, роздавальних матеріалів відповідно до цілей заняття.

Як організовано оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці? На яких етапах заняття проводилось? В яких формах і якими методами здійснювалось? Як організовано регулювання та корекція навчальних досягнень учнів?

Психологічна атмосфера на занятті.

Самооцінка результативності уроку. Чи вдалось реалізувати всі поставлені завдання уроку? Якщо не вдалось, то чому?

Намітити перспективи своєї діяльності

Індивідуальний план атестації вчителя

Методичні рекомендації по проектуванню індивідуального плану роботи вчителя, що атестується, по підвищенню педагогічної майстерності

        Однією з актуальних і значимих проблем в освіті є створення умов для забезпечення оптимального методичного середовища, сприяючого професійному зростанню і підвищенню кваліфікації педагогів.

Засобом підвищення педагогічної майстерності учителя є добре організована методична робота. Роль методичної роботи значно зростає в сучасних умовах у зв’язку з необхідністю раціонально і оперативно використати нові методики, прийоми і форми навчання, досвід за рішенням освітніх і виховних проблем, що постійно накопичуються. Орієнтація методичної служби на самоосвіти, саморозвиток і самовдосконалення, сприяє успішному розвитку професіоналізму і творчого потенціалу особи вчителя.

Проектування індивідуального плану роботи вчителя, що атестується, по підвищенню педагогічної майстерності ґрунтується на плануванні самоосвітньої діяльності педагога.

Мета самоосвіти: продовження професійної освіти, розширення культурного кругозору, що забезпечує, поглиблення раніше отримані знання в конкретній області.

Компоненти самоосвітньої діяльності:

·         самостійне вивчення науково-методичної і педагогічної літератури;

·         публічні виступи у вигляді доповідей, лекцій;

·         педагогічні консультації;

·         співбесіди на наукові, методичні і педагогічні теми;

·         творчі звіти вчителів про учбову і виховну роботу;

·         взаємне відвідування вчителями уроків;

·         аналіз відвіданих уроків і самоаналіз власних уроків і виховних заходів;

·         підготовка до зовнішньої експертизи методичного матеріалу;

·         робота в творчих групах, експериментальна робота;

·         участь в міських і обласних семінарах, робота на засіданнях міського МО;

·         розробка, презентацій і обговорення робочих програм, методичних рекомендацій, посібників;

·         складання і обговорення поурочних методичних розробок;

·         участь в роботі експертної групи за якістю підручників і вчителів молодших класів обласного рівня;

·         аналіз вчителями контрольних робіт, підсумків вивчення теми, півріччя;

·         вивчення психологічних особливостей, учбової діяльності і поведінки учня;

·         аналіз власної діяльності по виконанню індивідуального планування.

Зазнали значну зміну напряму змісту роботи методичної служби:

·         Інформаційно – діагностичне (формування банку педагогічної інформації; інформування педагогічних працівників про нові напрями в розвитку освіти; залучення педагогічних працівників школи до інноваційної діяльності);

·         Організаційно – методичне (методичний супровід і надання практичної допомоги педагогам);

·         Консультативно – методичне (підтримка педагогів, що розробляють і прагнуть до реалізації авторських програм, курсів, посібників). 

Однією з важливих форм методичної роботи в школі є робота над єдиною методичною темою. Робота над єдиною методичною темою, як пошук вирішення методичної проблеми, дозволить не лише підвищити професійний і методичний рівень педагогів, але і підняти якість навчання і виховання, знаходить відображення в індивідуальних планах самоосвіти вчителів.

Пропонований індивідуальний план роботи вчителя, що атестується, як один з варіантів зразкового планування роботи по підвищенню педагогічної майстерності і кваліфікації педагога.

Ця робота призначена для учителів початкових класів і носить консультативно-методичний характер.

Зразковий індивідуальний план роботи вчителя, що атестується, по підвищенню педагогічної майстерності.

Напрями діяльності:

1. Організаційно-педагогічні заходи.

·         Ознайомлення з правилами атестації 2014-2015 навчального року.

·         Складання індивідуального плану роботи вчителя, що атестується.

·         Створення портфоліо вчителя, що атестується.

·         Структуризація змісту учбового матеріалу по українській мові, літературі, математиці, пізнання світу, трудовому навчанню, образотворчому мистецтву в 4 класі.

2. Самоосвітня діяльність.

·         Самостійне вивчення наукової методичної і педагогічної літератури.

·         Підвищення рівня професійної компетентності педагога через курси підвищення кваліфікації, семінари.

·         Участь в роботі шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів.

·         Участь в роботі творчої групи учителів початкових класів.

·         Участь в роботі школи передового досвіду з проблеми .

·         Участь в роботі міського методичного об’єднання вчителів початкових класів

·         Участь в міських педагогічних конкурсах.

·         Публічні виступи на семінарах.

·         Розробка, презентацій і обговорення тематичного планування, методичних рекомендацій, посібників.

·         Складання і обговорення поурочних методичних розробок з використанням сучасних технологій.

·         Публікації розробок по методичній і виховній роботі на інтернет-сайтах.

·         Узагальнення підсумків діяльності над методичною темою.

·         Творчі звіти вчителя про учбову і виховну роботу.

·         Захист портфоліо вчителя, що атестується. 

3. Система контрольно-корекційної діяльності.

·         Розробка, проведення і аналіз контрольних зрізів по виявленню сформованості ЗУН учнів.

·         Аналіз контрольних робіт за чверть, півріччя.

·         Моніторинг якості знань учнів.

·         Моніторинг результативності діяльності педагога. (заповнення карти професійного зростання педагога)

·         Аналіз власної діяльності по виконанню індивідуального планування. 

4. Позакласна робота по предмету

·         Участь в предметних тижнях.

·         Участь в шкільних предметних олімпіадах.

·         Участь в інтелектуальних конкурсах «Гринвіч».